Дивіться документальний фільм “НОРКОТРАФІК: правда про хутрові ферми України”

Автори фільму стверджують, що офіційна статистика викривлена і справжня кількість хутрових ферм в Україні невідома. У відео демонструються кадри з норкової ферми в с. Кам’янка Житомирської області, яка, за інформацією авторів, працює “в тіні”. Також у докфільмі продемонстровані чисельні порушення екологічного законодавства, зокрема, несанкційовані захоронення тушок тварин, скидання твердих та рідких відходів, порушення гігієнічних та санітарних норм під час утримання тварин і перевезення відходів тощо.

“Ще три роки тому жодна людина в Україні не говорила про закриття хутрових ферм. Але усвідомлення настільки динамічно приходить, що зараз вже соціологічні дослідження показують, що 54% українців за заборону хутрових ферм в Україні”, — розповідає голова ГО “Єдина Планета” Павло Вишебаба.

У фільмі Денис Казанський наголошує, що навіть за офіційною інформацією щороку в Україні заради хутра вбивають близько 1 млн тварин і ця цифра постійно зростає.

“Хутрові ферми своєю діяльністю буквально знищують екологію, шкодять людському здоров’ю та є прямою загрозою поширенням коронавірусу. Тоді, коли хутро вже давно не є необхідністю чи навіть трендом, — ділиться голова ГО “Відкриті клітки Україна” Катерина Бєлкіна. — То може вже прийшов час залишити це криваве виробництво в минулому?”

Також нагадуємо, що 21 грудня 2020 року на сайті Президента України була зареєстрована петиція за заборону виробництва хутра на території України. А законопроект Кампанії ХутроOFF про заборону хутрових ферм в Україні зареєстрований Верховною Радою під номером 2360 і знаходиться на розгляді Парламенту.

The post “НОРКОТРАФІК”: ХутроOFF та Відкриті клітки зняли докфільм про хутрові ферми України (ВІДЕО) appeared first on Єдина Планета.

Фирк — буркотливий і хитрий єнот-одинак, який звик піклуватися лише про себе та вести злодійкуватий спосіб життя. Та якось Фирка спіймали — і він опинився на хутровій фермі, де зустрівся із багатьма іншими тваринками. Фирк будь-що прагне вибратися на волю. Та нові знайомства, новий досвід та деякі дуже неочікувані й страшні відкриття змусять пухнастого буркотуна не лише змінити своє ставлення до інших, а й здійснити вчинки, варті звання супергероя.

Зустрічайте нову книгу  — «Фирк — супер’єнот»  —  вона допоможе нам всім стати добрішими.

Авторка — Руменко Тетяна.

Ілюстраторка — Тетяна Яцура.

Вік — від 5 років.

Серія — Життя.

Інформаційні партнери — ГО Єдина Планета в рамках Кампанії ХутроOFF.

Книгу можна замовити на офіційніх сторінка видавництва «Мушля»:

Фейсбук: https://www.facebook.com/mushlyapublishing

Інстаграм: @mushlyapublishing

The post Вийшла перша дитяча книжка про хутроферми в Україні appeared first on Єдина Планета.

Зокрема, у петиції наголошується, що виробництво хутра – є жорстоким до тварин та неетичним.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» у технології отримання від тварини продукції (доїння, стрижка, відгодівля тощо) не допускається застосування больових і травмуючих прийомів.

В той же час, сама технологія вирощування хутрових тварин є такою, що НЕМОЖЕ НЕ СПРИЧИНЯТИ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ТВАРИНАМИ, а доводи про забезпечення їх благополуччя не витримують жодної критики на практиці. Звірів, включаючи лисиць, норок, песців, утримують протягом усього життя в крихітних дротових клітках без контакту з природнім середовищем, що спричиняє, окрім травмування, й розлади психіки, стереотипну поведніку. Системи кліток-шедів спричиняють пожиттєві страждання напівводних тварин – норок, які мають плавальні перетинки між лапами, та природними потребами яких є купання в водоймах, риття ґрунту, подолання значних відстаней щодня.

По-друге, Президент України, як голова держави, не може не відреагувати на той факт, що за соціологічними дослідженнями БІЛЬШІСТЬ УКРАЇНЦІВ ПІДТРИМУЮТЬПОВНУ ЗАБОРОНУ ВИРОБНИЦТВА ХУТРА В УКРАЇНІ. Петиція до Верховної Ради України кілька років тому швидко набрала набагато більше від необхідної кількості голосів. Що є зрозумілим, адже світом шириться гуманна тенденція: тільки у Європі близько двадцяти країн вже заборонили або вжили заходів щодо заборони розведення хутрових тварин, оскільки цей бізнес – застарілий і невиправдано жорстокий до тварин. Заборона хутрового виробництва не суперечить праву Європейського Союзу, до якого Україна відповідно до Угоди про асоціацію має наблизити своє законодавство. Про це найкраще свідчить заборона хутра у країнах-учасницях Європейського Союзу. Крім того, Гаазький Верховний Суд рішенням у справі No 16/00921 від 16.06.2016 визнав, що заборона хутрового виробництва в Нідерландах була ухвалена без порушень та був віднайдений справедливий баланс між захистом основних прав хутрових фермерів та суспільним інтересом.

По-третє, існують наукові дані, які свідчать про те, що хутрове виробництво спричиняє СЕРЙОЗНІ РИЗИКИ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ ТА ЕКОСИСТЕМИ ПРИЛЕГЛОЇ ТЕРИТОРІЇ ЗАГАЛОМ. Тісні умови утримання, погана гігієна, стрес,травми та хвороби, мінімальний ветеринарний догляд та відсутність генетичного різноманіття – все це забезпечує на хутрових фермах ідеальні умови для передачі та мутації вірусів, створюючи їх нові штами. У 2020 році на сотнях норкових ферм у різних країнах, включаючи Нідерланди, США, Данію, Швецію, Італію, Францію, Грецію, Іспанію та Литву були виявлені тварини, інфіковані SARS-CoV-2, вірусом, що викликає COVID-19. На фермах Данії вірус вже мутував у нові штами, якими були заражені люди. Експертиз профілактики захворювань висловили серйозне занепокоєння ситуацією, в тому числі Європейський центр з контролю захворювань, який заявив у своєму звіті, що мутація вірусу у норок може звести нанівець ефективність майбутніх вакцин для людей. У звіті також зазначено, що “продовження передачі SARS-CoV-2 на норкових фермах може з часом викликати й інші проблеми”.

Повага до життя інших живих істот унеможливлює існування хутрового виробництва у світі, де в ньому немає жодної необхідності, та вирішення проблеми захворюваності за рахунок життів невинних істот. Уряди не можуть відповісти на кризуSARS-CoV-2, просто санкціонувавши вбивство мільйонів тварин, а потім дозволити фермерам повернутися до бізнесу, наче нічого не сталося. Сприятливі умови на хутрових фермах роблять їх бомбою уповільненої дії у площині поширення пандемії та ризику виникнення нової. Експерти з питань розповсюдження хвороб попереджають, що питання не в тому чи з’явиться ще один смертельний вірус, а в тому, коли він з’явиться, якщо ми продовжуватимемо утримувати тварин в умовах, які виходять за межі їх фізичної та психологічної витривалості.

Через зупинку виробництва хутра в Данії, Нідерландах та інших країнах Європи Україна знаходиться під небезпекою переміщення цього смертоносного виробництва внашу країну.

Таким чином, у світлі нових ствердних даних про те, що хутрові ферми можуть виступати резервуаром для смертоносних вірусів, а також бути джерелом поширення нових захворювань, ми закликаємо Президента України:

1. Публічно визнати, що ера вирощування хутрових тварин має невідкладно закінчитися, в тому числі, використавши своє право на звернення з посланням до українського народу та із позачерговим посланнями до Верховної Ради України.

2.Використати усі інші надані законодавчо важелі Голови держави для заборони цього ганебного виробництва в України.

The post Зупинимо хутрове виробництво, поки це не спричинило нової пандемії (ПЕТИЦІЯ) appeared first on Єдина Планета.

Глобальна проблема зміни клімату приховує в собі потужний об’єднуючий потенціал. Парниковий ефект не розрізняє національностей, мов чи політичних поглядів. Жодна країна не здатна самотужки вирішити цю проблему. Що демонструє, наскільки ми залежимо один від одного.

Чи може людство змінити своє життя так, аби врятувати планету від найгірших наслідків змін клімату – катастроф, голоду, переселень, воєн? Якщо врахувати, що саме спосіб життя людства є головною причиною парникового ефекту на Землі, то відповідь очевидна – так, ми з вами можемо почати виправляти ситуацію просто зараз.

Найбільш ефективними діями кожного може бути хоча би часткове веганство та підтримка ініціатив, що сприяють подоланню проблеми змін клімату. Які ще кроки можна здійснювати? Про це – далі.

Які загрози від зміни клімату?

Складно уявити хоча б одну живу істоту, яку не зачеплять зміни клімату. Але ворога треба знати в обличчя. Тож які саме проблеми загрожують людству?

Природні катаклізми. Збільшення кількості ураганів, посух, повеней, аномальна спека та холод, загальне підвищення середньої температури на планеті – усе це є наслідками парникового ефекту.

Жертви серед мирного населення. Легкою мішенню природних катастроф стають вразливі категорії населення, які не мають змоги швидко відреагувати на небезпеку. Це літні люди, хворі пацієнти лікарень, діти, люди з особливими потребами.

Збільшення кількості біженців. Танення льодовиків спричиняє підвищення рівня океану та затоплення прибережних територій. Мільйони людей втрачають домівки і змушені переселятися углиб континентів.

Зростання безробіття. Люди, які змушені залишати звичні умови проживання, на новому місці стикаються з відсутністю запиту на свої професії чи занадто великою конкуренцією.

Голод, злидні, спалахи епідемій. Не всі категорії населення мають достатньо заощаджень для медичного забезпечення й побудови нового життя.

Боротьба за ресурси. При збільшенні населення окремих регіонів можлива боротьба за доступ до питної води, їжі та інших ресурсів. На глобальному рівні це може спричинити навіть міжнаціональні конфлікти та війни.

Масове вимирання видів. Багато видів живих істот не здатні пристосуватися до стрімкого збільшення середніх температур та приречені на вимирання.

Дехто може сприйняти цей перелік як наукову фантастику, що описує події далекого майбутнього. Але, на жаль, кожна із цих проблем існує – і поглиблюється – просто зараз, у ці хвилини.

Вчені вже зафіксували початок найбільшого вимирання видів з часів зникнення динозаврів. За їх висновками, на Землі щодня вимирає близько 110 видів тварин і комах.

Чому змінюється клімат?

Понад 97% вчених одностайно заявляють – зміни клімату є наслідком діяльності людства.

Одна з причин – парниковий ефект, викликаний викидами парникових газів в атмосферу. Насамперед йдеться про метан, вуглець та закис азоту. Так, за останні сторіччя через діяльність людства концентрація метану в атмосфері зросла більше ніж втричі.

Як ці гази потрапляють в атмосферу? Значна частина з них є побічним ефектом діяльності промислового тваринництва.

Міжурядова панель з питань змін клімату (IPCC) оцінює вплив агропромисловості на парниковий ефект на рівні 24%, що більше ніж вплив всього існуючого траспорту (14%) чи опалення домогосподарств (6%) і майже дорівнює електро- та теплопромисловості (25%).

Змінюймо себе, а не клімат

Для когось особисті кроки, спрямовані на зменшення впливу на парниковий ефект, можуть здатися занадто сміливими чи навіть радикальними. Але ми переживаємо момент, коли маємо бути сміливими: людство ще не стояло перед такими викликами.

Крім того, варто згадати про нашу відповідальність перед сусідами по планеті: йдеться, без перебільшення, про життя або смерть для багатьох видів живих істот.

Ці кроки дадуть суттєвий ефект, якщо їх підтримають широкі маси населення. Тому пам’ятайте, що здійснюючи їх, ви будете не лише зменшувати особистий вплив на парниковий ефект, а ще й давати приклад своєму оточенню і залучати ще більше людей до боротьби із цієї проблемою.

Здорове харчування та відповідальне споживання. Це найбільш ефективний крок у повсякденному житті кожної людини, яка прагне зменшити свій вплив на парниковий ефект. Якщо вам складно одразу відмовитись від продуктів промислового тваринництва, спробуйте звільнити від них один-два дні на тиждень.

Голова Міжурядової панелі експертів з питань зміни клімату ООН доктор Раджендра Пачаурі (Dr Rajendra Pachauri) охарактеризував зменшення споживання м’яса як “найпривабливішу можливість” для запобігання катастрофічних кліматичних змін.

“Глобальне зрушення людства до веганської дієти є життєво важливим, щоб врятувати світ від голоду, злиднів і найгірших наслідків зміни клімату”, – йдеться у доповіді ООН, яку цитує The Guardian.

Більше того, дотримуючись веганської дієти ви можете зберегти не лише життя тварин, а й власне здоров’я. Так, ВООЗ віднесла оброблені м’ясопродукти до Групи 1 найбільш шкідливих канцерогенів.

Крім того, Академія харчування та дієтології США нещодавно заявила, що веганська дієта є корисною для людей будь-якого віку. Вона підходить, у тому числі, жінкам під час вагітності і лактації, немовлятам, дітям та людям похилого віку. Позитивний ефект вона має і на здоров’я спортсменів.

Ходити пішки та їздити на велосипеді. Для пересування по місту краще використовувати велосипед або ходити пішки, замість поїздок на авто.

Енергоефективність. Економити ресурси можна також за рахунок утеплення вікон, дверей та всього будинка.

Вживання місцевої їжі. Надавати перевагу краще локальним продуктам. Для їх транспортування не використовується багато пального, а тому зменшується вуглецевий слід. Більш екологічною буде органічна або просто селянська їжа, адже для її вирощування не використовують штучні добрива.

Підтримка ініціатив про охорону довкілля. Слідкуйте за діяльністю організацій, що розповсюджують інформацію про запобігання змінам клімату, та активно долучайтесь! В Україні таким об’єднаннями є ГО Єдина Планета, Екодія, УМКА, філія 350.org та інші.

Запитайте у місцевого депутата про заходи, направлені на використання альтернативних джерел енергії у вашому населеному пункті. Перед обранням кандидата на виборну посаду – уточніть, наскільки виконання його програми може зашкодити довкіллю чи навпаки сприятиме подоланню змін клімату.

Дії на державному й міжнародному рівні

Паризьку угоду було ухвалено всіма 196 сторонами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКООНІК) на 21-й Конференції сторін РКООНІК 12-го грудня 2015 року у Парижі.

За цією угодою, всі країни зобов’язані вжити заходів до того, щоб підвищення загальносвітової температури склало менше 2 градусів Цельсія. Угода є “дорожньою картою” заходів, які дозволять скоротити викиди та зміцнити стійкість до зміни клімату.

Проте, варто констатувати, що за два роки темпи збільшення середньої температури не уповільнились.

Запит суспільства на активні дії своєї держави щодо зменшення викидів парникових газів стимулював би уряди країн здійснювати реальні кроки для подолання проблеми.

До таких належать зменшення використання викопного палива у державному секторі економіки, перехід на використання альтернативних джерел енергії, стимулювання приватного сектору на здійснення відповідних заходів.

Ми зможемо врятувати планету лише разом

Висновки кліматологів однозначні: або ми змінимо наш спосіб життя, або зміни клімату змінять планету прямо у нас на очах. Тому важливо, щоб усі згадані заходи здійснювали якомога більше людей по всьому світу. Для цього необхідна освітня й роз’яснювальна робота громадських організацій.

Павло Вишебаба, співзасновник ГО “Єдина Планета”, Янтомас Хімстра, директор ПРООН в Україні, спеціально для УП

The post Eфективна протидія зміні клімату: що може зробити кожен з нас appeared first on Єдина Планета.

Озвучено студією Namib.

Диктор: Роман Чупіс.

Переклад: Наталя Соболєва.

Редактор перекладу: Аня Світла.

На замовлення ГО Єдина Планета

The post ГО Єдина Планета переклала фільм “Земляни” українською appeared first on Єдина Планета.